Нашій школі 50!
Першу школу в селі Троїцькому було засновано в 1900 році. Це була звичайна глиняна хата, вкрита соломою. Пізніше, в 1914 році, неподалік від церкви було зведено цегляну будівлю на три класні кімнати. Це був основний корпус Троїцької неповної, а пізніше – 8-ми річної школи.
1936 року в Троїцьку НСШ приїхав працювати директором школи Дабіжа Микита Аврамович зі своєю дружиною Галиною Іванівною. В семи класах тоді навчалося 175 учнів, а в школі працювало 12 учителів.
В роки Великої Вітчизняної війни 2 учителі школи зрадницьки загинули, закатовані фашистами: член партизанського підпілля Внуков Євдоким Миколайович та Запорожченко Іван Павлович, ім’я якого носить наша школа.
Йшли роки… 1956 року на роботу до Троїцької НСШ приїздить новопризначений директор Карпо Микитович Гулак, інвалід і ветеран Великої Вітчизняної війни, у якого за плечима вже був 11-річний досвід директора дитячого будинку. Важко було починати на новому місці, але була надійна команда учителів-однодумців, з якими Карпо Микитович на посаді директора школи пройшов пліч-о-пліч 22 роки.
Школа була активною учасницею всіх заходів, які проводились у селі та в районі, постійно займала призові місця на районних оглядах художньої самодіяльності.
1965 рік – рік відкриття Троїцької середньої школи. Рік, коли на кошти колгоспу ім. Кірова (головою колгоспу був Костенко Олександр Антонович) завершено будівництво двоповерхової будівлі: 12 класних кімнат, спортзал, 6 підсобних кімнат. Звідси бере свій відлік Троїцька середня загальноосвітня школа.
Перший випуск середньої школи відбувся 1966 року. Одночасно закінчували школу учні 2-ох класів: 10-го та 11-го.
Йшли роки. Село розбудовувалось. Кількість дітей зростала. Виникла необхідність в добудові приміщення. 1975 року на кошти колгоспу імені Кірова зроблено добудову школи: 8 класних кімнат.
Між школою та колгоспом було налагоджено тісну співпрацю. Щороку учні школи створювали виробничі бригади, допомагали колгоспу ім. Кірова у вирощуванні та збиранні врожаю. А колгосп допомагав матеріально.
Шкільне життя було цікавим і пізнавальним. Діяв історико-краєзнавчий музей, роботу якого зініціювала учитель історії Стрига Меланія Панасівна. Силами учнів та вчителів було зібрано експонати для музею.
1977 року Карпо Микитович Гулак пішов на заслужений відпочинок, а на місце директора школи було призначено молодого і енергійного Геннадія Федоровича Голосного. Біля нього завжди товпилася юрба юнаків, бо молодий директор чудово грав в баскетбол та волейбол. Геннадій Федорович продовжив роботу по зміцненню матеріальної бази школи. Силами учнів старшокласників та вчителів: Дмитра Павловича Хом’яка, Володимира Кіндратовича Московця, Олександра Петровича Васильєва за рахунок бюджетних коштів побудовано приміщення тиру, теплиці та їдальні.
